Главная » 2010»Июль»27 » 30 років тому маріуполець Олександр Сидоренко став чемпіоном Олімпійських ігор
30 років тому маріуполець Олександр Сидоренко став чемпіоном Олімпійських ігор
17:46
Сьогодні виповнюється рівно 30 років, як наш земляк, заслужений майстер спорту СРСР плавець Олександр Сидоренко переміг на Олімпійських іграх тисяча дев"ятсот вісімдесятого року у Москві. Представник - тоді ще міста Жданов - став кращим у фінальному запливі на чотириста метрів комплексним плаванням. Олександр Сидоренко згадує, що Олімпійські ігри у Москві майже не бачив. Команда радянських плавців на протязі Ігор наполегливо тренувалася, а змагання Олімпіади дивилася по телебаченню: "Единственное, я участвовал в открытии, как и вся команда. Не дали нам посмотреть закрытие, только на игру водного поло с югославами пошли с флагами, шампанским." У олімпійському басейні Москви Олександр Сидоренко виступав на одній дистанції- чотириста метрів комплексним плаванням. Двадцять сьомого липня тисяча дев"ятсот вісімдесятого року вранці відбувся попередній щаплив, а ввечері-фінальний. У ньому взяли участь два представника СРСР, крім Сидоренка ще і Сергій Фесенко, а також два угорця, два плавця з Чехословаччини, один бразилець та один поляк: "Состав финала был хороший, мы с Сергеем утром берегли силы и попали в финал с 4 и 5 временем. Соперники были между нами, это удачная позиция." Фінальний заплив учасники розпочали стометрівкою батерфляєм, тут Олександр Сидоренко поступався своєму другу та головному супернику Сергію Фесенко: "Потом пошли два моих конька- спина и брасс. Я на спине догнал, а на брассе сделал запас. Его хватило, чтобы кролем Сергей меня доганял, но три десятых ему не хватило, может метров 5 ещё." З результатом чотири хвилини, двадцять дві та вісімдесят дев"ять сотих секунди Олександр Сидоренко став олімпійським чемпіоном, випередивши Сергія Фесенко та угорця Золтана Веррасто. Золота медаль стала гідною нагородою плавцю за десять років виснажливих тренувань під керівництвом тренера Віктора Вангельєва. Серед числених глядачів на трибунах басейну за тріумфом Олександра спостерігали і його батьки. Потім були числені поздоровлення, урядові нагороди- орден Дружби народів та грамота Верховної Ради УРСР, привітальні телеграми. А першу телеграму Олександр отримав від працівника ждановського таксопарку, відомого футбольного арбітра Олександра Тохтаря: "Они где-то дома у меня лежат. Первая была от Тохтаря, я и первую встерчу провел в таксопарке, подарили самовар, дома стоит."
